Бойко Андрій Олександрович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва молока та яловичини – народився 1980 року в с. Борочиче Горохівського району Волинської області. Навчався у Галичанській неповно-середній школі.

   З 1995 року поступив у Горохівський сільськогосподарський радгосп-технікум на зоотехнічне відділення. Після закінчення технікуму з відзнакою, у 1999 році поступив до Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького на зооінженерне відділення.

   З відзнакою закінчив зооінженерний факультет ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького у 2003 році, в цьому ж році пішов на роботу заступником директора навчально-виробничого центру «Давидівський» де пропрацював до кінця року і поступив в аспірантуру у ЛДАВМ ім. С. З.  Гжицького.

   Аспірантуру закінчив у 2006 році, а у 2007 році захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук «Формування м’ясної продуктивності у тварин створюваного крупноекстер’єрного типу поліської м’ясної породи» за спеціальністю 06.02.01  - розведення та селекція тварин.

   З 2007 року і по теперішній час працюю на кафедрі технології виробництва молока та яловичини спочатку старшим викладачем, а тепер доцентом даної кафедри.

   Працюючи на кафедрі викладаю заняття з таких дисциплін: «Спеціалізоване м’ясне скотарство», «Ембріоінженерна біотехнологія», «Технологія виробництва молока та яловичини», «Організація племінної справи», «Селекція сільськогосподарських тварин», «Моделювання технологічних процесів у тваринництві».

   В період 2009 по 2010 – заступник декана біолого-технологічного факультету по виховній роботі.

   З 2012 року відповідальний за працевлаштування студентів на біолого-технологічному факультеті.

   З 2014 року навчаюсь в стаціонарній докторантурі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького.

   Є автором 41 публікації, в тому числі 17 наукових статей та 24 навчально-методичних рекомендацій.

P.S.

   Оглядаючись сьогодні на пройдену частинку свого життя хочеться сказати, що при поступленні в технікум я мав мале уявлення про мою майбутню професію, але мені подобалось вчитись і пізнавати щось нове. Однак незалежно від обраної спеціальності, лише слово студент скільки важить і навіює море спогадів про навчання, переживання перших пар, перше справжнє кохання, студентські вечори в гуртожитку, виступи в актовому залі – море вражень які неможна передати лише одними словами. На мою думку в майбутньому дорослому житті кожної людини, професія відіграє неосновне значення, в кожної людини є своя доля і щастя яке дається від Бога, а професія є лише доповненням до цього.